Два розкинув крила, над рікою курличе лелека,
До домівки вернувсь, до скелястих своїх берегів...
Зустрічає завжди тих, хто їде додому здалека,
Рідний дім, рідний край своїм затишком й тінню лісів.
Приспів
Ти зростила мене, моя земле Житомирська рідна,
Твої ріки життям напувають ліси і гаї,
Самобутню красу і чарівні твої краєвиди
Бережуть, наче скарб, в серці вдячнії діти твої.
2. Утопаєш в листві і бузком надихаєш ти душу,
Мій Житомир пташками виспівує зранку красу,
І коли я тебе ненадовго залишити мушу,
Я травневу любов твою завжди у серці ношу!
Приспів
Ти зростила мене, моя земле Житомирська рідна,
Твої ріки життям напувають ліси і гаї,
Самобутню красу і чарівні твої краєвиди
Бережуть, наче скарб, в серці вдячнії діти твої.
3. Моя земле навчила любові, поваги і шани
До землі, до людей, Божих істин відкрилася суть,
І найкраще, що маю від тебе, від тата й від мами
Із плодами добра я крізь ціле життя пронесу!
Приспів
Ти зростила мене, моя земле Житомирська рідна,
Твої ріки життям напувають ліси і гаї,
Самобутню красу і чарівні твої краєвиди
Бережуть, наче скарб, в серці вдячнії діти твої.
(c) ЛЮДМИЛА КАМЕРОН
Відеокліп:
https://www.youtube.com/watch?v=SsDB9YWTgg0
Людмила Камерон ,
Варшава, Польша
Закрой глаза, задумайся на миг-
В чем cмысл жизни, для чего на свет родился?
И счастлив тот, кто истину постиг,
Кто для Христа прожить свою жизнь согласился.
Господь, дай мне силы идти,
Идти за Тобой, и крест свой нести.
В Тебе надежда моя,
С Тобой все смогу в это верую я.
Прочитано 1722 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Мой друг,оставь... - Николай Зимин Не уставай делать добро,ибо через них видна всем наша вера,любовь и милость Божия.
"Не жертвы,- милости хочу!
Я сыт красивыми словами.
Я - Бог твой и тебе плачу
Не словом.Я плачу делами!.."
Мой друг,оставь ты жертву уст.
Подумай,слово говорящий.
Так говорит тебе Иисус:
"Хочу Я жертвы настоящей!"
Вечер . - Николай Зимин Как давно все это было !
Знаю : сердце не забыло .
Не забыло сердце ночи
И пленительные очи ...
Но теперь совсем одна
У закрытого окна
Ты сидишь все и страдаешь ,
Все пеняешь на судьбу
И украдкой вытираешь
Набежавшую слезу .
